День української хустки (ДУХ) — неофіційне свято, яке щорічно відзначається 7 грудня з 2019 року з метою об’єднання жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Незважаючи на свою "молодість", воно швидко здобуло популярність завдяки активній підтримці української діаспори. Сьогодні це свято відзначають не лише в Україні, але й у багатьох країнах світу, таких як Іспанія, Канада, США та інших.

Українська хустка — це не лише частина гардеробу, а й символ багатовікової культурної спадщини, глибоких традицій і національної ідентичності.

Кожна складка, кожен візерунок хустки – це окрема історія, мелодія, що линула б степами, переказ, який передається від матері до доньки. Вона може бути урочистою, як весільний обряд, скромною, як буденна праця селянки, і гордою, як символ національної ідентичності.

15 цікавих фактів про український оберіг

1. Хустка – головний жіночий оберіг. Коли хлопець їхав на чужину на заробітки чи йшов на війну, то дівчина дарувала свою хустку. Це означало, що вона дочекається повернення коханого.

2. Хустка зцілювала та захищала від лиха. Українські матусі обгортали своєю хусткою дитинку, коли немовля хворіло. Аби не зурочили, малюку протирали обличчя зворотною стороною хустки найстаршої жінки в роду. Наприклад, бабці чи прабабці.

3. Заміжня жінка носила хустку протягом року. Для літа обиралися тоненькі хустинки з шовку, льону. Взимку носили вовняні теплі хустки.

4. Коли дівчина виходила заміж, їй більше не дозволялося ходити на людях з непокритою головою. За народними прикметами, така жінка може стати причиною лиха. Порушуючи традиції, вона викликає хвороби свійських тварин чи неврожай.

5. Хустки передавалися як спадщина. Лише заможна дівчина мала на вибір хустки різних кольорів та розмірів.

6. Якщо хлопець мав наміри одружитися, то дарував коханій дівчині коштовний подарунок. Зазвичай це була хустка чи намисто.

7. Хустка – важливий атрибут українського весілля. Після обряду розплітання коси хусткою покривали голову молодої. Весільний коровай подавали нареченим на вишитому рушнику або в хустці. А вони пригощали гостей шматочками хліба, бравши їх до рук не голими руками, а маленькими хустинками.

8. Колір хустки залежав від віку жінки. Дівчаткам дозволялося обирати яскраві, різнокольорові тканини. Молоді заміжні жінки часто носили білі квітчасті та червоні хустки. Дорослі заміжні жінки завжди обирали темні головні убори. Світлі хустки вони носили лише на великі церковні свята. А чорну хустку мали носити жінки-вдови.

9. У різних регіонах України жінки вигадували свої способи зав’язування хустки. У північній частині країни хустку традиційно перехрещували під підборіддям, а її кінчики зав’язували на маківці. Жінки з Київщини полюбляли в’язати кінчики на потилиці. У західних регіонах волосся прибирали з чола, одягали головний убір під назвою «очіпок». А зверху обкручували хустку довкола голови, щоб виднівся очіпок.

10. Хустки завжди коштували дорого. Вважалося, що чоловік повинен був працювати 10 днів, аби вистачило грошей на купівлю однієї хустки для дружини.

11. Зазвичай українські хустки вишивалися з ниток 4 кольорів. Це були червоний, синій, зелений, жовтий. Квітки на хустках були зрідка. Частіше створювали геометричні орнаменти.

12. Серед рослинних орнаментів популярними були троянди, волошки, гвоздики. Зрідка можна було побачити хустки із зображенням пташок.

13. Українки полюбляли носити тернові хустки. Вони виготовлялися з якісної м’якої вовняної тканини, що схожа на кашемір. Тернова хустка обов’язково прикрашалася квітковим узором. Зазвичай трояндами.

14. У 2020 році було зареєстровано унікальний рекорд. 7 грудня, у День хустки, було проведено міжнародний флешмоб. Одночасно у 20 країнах світу понад 1 000 000 жінок одягнули українські хустки на честь свята.

15. Мода на українські хустки повертається. Сьогодні на них можна побачити українську символіку та картини відомих художників. Образ жінки з хусткою часто використовують, створюючи вуличні стінописи.